Про пасху – Пасха у православных христиан — 19 апреля. История и особенности праздника в проекте Календарь Праздников 2020 — Свадебный салон Воронеж

Содержание

Значение праздника Пасхи. Христианский праздник Пасха: история и традиции

Пасха в России, как и в других странах, – праздник праздников, торжество торжеств. Но сегодня мир стремительно меняется, и самое главное, то, что остается неизменным, уходит на второй план. Редко сегодня молодежь, особенно в мегаполисах, понимает значение праздника Пасхи, ходит на исповедь и искренне поддерживает вековые традиции. А ведь Пасха – главный православный праздник, несущий свет и радость целым народам, в семьи и душу каждого верующего.

Что такое «Пасха»?

Христиане понимают под словом «Пасха» «прехождение от смерти к жизни, от земли к небу». Сорок дней верующие соблюдают строжайший пост и празднуют Пасху в честь победы Иисусом смерти.

Иудейская Пасха произносится как «Песах» (еврейское слово) и означает «прошел мимо, миновал». Корни этого слова уходят в историю освобождения еврейского народа от египетского рабства.

В Новом Завете говорится, что принявших Иисуса губитель минует.

В некоторых языках слово произносится так – «Писха». Это арамейское название, которое распространилось в некоторых языках Европы и сохранилось до сих пор.

Как бы ни произносили слово, суть Пасхи не меняется, для всех верующих это самое главное торжество. Светлый праздник, несущий радость и надежду в сердца верующих всей Земли.

История праздника до рождения Христа, или Ветхозаветная Пасха

Праздник зародился задолго до рождения Христа, но значение праздника Пасхи в те времена было очень большим для еврейского народа.

История гласит, что когда-то евреи были в неволе у египтян. Много издевательств, бед и притеснений понесли рабы от своих хозяев. Но вера в Бога, надежда на спасение и милость Божию всегда жила в их сердцах.

Однажды к ним пришел человек по имени Моисей, который со своим братом был послан им во спасение. Господь избрал Моисея, чтобы он вразумил египетского фараона и избавил еврейский народ от рабства.

Но как ни старался Моисей убедить фараона отпустить людей, свобода им дарована не была. Египетский фараон и народ его не верили в Бога, поклоняясь лишь своим божествам и уповая на помощь колдунов. Чтобы доказать существование и могущество Господне, на египетский народ было обрушено девять страшных казней. Ни кровавых рек, ни жаб, ни мошек, ни мух, ни тьмы, ни грома — ничего этого могло бы не быть, если бы правитель отпустил народ с его скотом.

Последняя, десятая казнь, как и предыдущие покарала фараона и его народ, но не затронула евреев. Моисей предупредил, что каждая семья должна заколоть по годовалому непорочному ягнёнку мужского пола. Кровью животного помазать двери своих домов, ягненка запечь и всей семьей съесть его.

Ночью были умерщвлены все первенцы мужского пола в домах среди людей и животных. Только дома евреев, где была кровавая метка, беда не затронула. С тех пор «Пасха» означает – прошедший мимо, миновавший.

Эта казнь сильно напугала фараона, и он отпустил рабов со всеми их стадами. Евреи пошли к морю, где вода разверзлась, и они спокойно отправились по дну его. Фараон же хотел снова нарушить свое обещание и бросился за ними, но его вода поглотила.

Евреи стали праздновать освобождение от рабства и минование их семьями казней, называя праздник Пасхой. История и значение праздника Пасхи запечатлены в Библии книге «Исход».

Пасха по Новому Завету

На израильской земле у девы Марии родился Иисус Христос, которому суждено было спасти человеческие души от рабства ада. В тридцать лет Иисус стал вести проповеди, рассказывая людям о законах Божьих. Но через три года его распяли вместе с другими неугодными властям на кресте, который был установлен на горе Голгофе. Случилось это после еврейской Пасхи, в пятницу, которую впоследствии окрестили Страстной. Это событие дополняет значение праздника Пасхи новым смыслом, традициями и атрибутами.

Христос, подобно ягненку, был заклан, но кости его оставались целы, и это стало Его жертвой за грехи всего человечества.

Еще немного истории

Накануне распятия, в четверг, состоялась Тайная Вечеря, где Иисус представил хлеб как свое тело, а вино – кровь. С тех пор значение праздника Пасхи не менялось, но новой пасхальной трапезой стала Евхаристия.

Сначала праздник был еженедельным. Пятница была днем скорби и началом поста, а воскресенье – днем радости.

В 325 году, на Первом Вселенском Соборе была определена дата празднования Пасхи – в первое воскресенье после весеннего полнолуния. Русская Православная Церковь использует юлианский календарь. Чтобы вычислить, в какой день Пасха выпадает в определенный год, нужно произвести довольно сложный расчет. Но для простых мирян составлен календарь дат праздника на десятки лет вперед.

За долгое время существования праздника он оброс традициями, которых и по сей день придерживаются в семьях, и приметами.

Великий пост

Пасха в России — один из главных праздников даже для тех людей, кто в церкви бывает очень редко. Сегодня, в эпоху высоких технологий и урбанизации, у поколений, предпочитающих компьютер живому общению, церковь потихоньку теряет свою власть над сердцами и душами людей. Но практически каждый, независимо от возраста и силы веры, знает, что такое Великий пост.

Старшими поколениями в семьях передаются традиции. Придерживаться всего поста редко кто решается, чаще всего лишь в последнюю неделю люди как-то соблюдают правила.

40 дней верующие должны питаться, не принимая в пищу продуктов животного происхождения (а в некоторые дни пост более строгий), не употреблять спиртного, молиться, исповедоваться, причащаться, творить добро, не злословить.

Заканчивается Великий пост Страстной неделей. Служба на Пасху имеет особое значение и размах. В современной России по центральным каналам в прямом эфире транслируются службы. В каждой церкви, даже самого маленького села, всю ночь горят свечи и поются песнопения. Миллионы прихожан по все стране не спят всю ночь, молятся, посещают службы, ставят свечи, святят продукты и воду. А заканчивается пост в воскресенье, после совершения всех церковных обрядов. Постившиеся садятся за стол и празднуют Пасху.

Пасхальное приветствие

С самого детства мы учим детей, что, приветствуя человека в этот праздник, нужно говорить: «Христос Воскресе!» И отвечать на такие слова: «Воистину Воскресе!» Чтобы узнать подробнее, с чем это связано, нужно обратиться к Библии.

Суть Пасхи заключается в перехождении Иисуса к своему Отцу. История гласит, что Иисус был распят в пятницу (Страстную). Тело сняли с креста и похоронили. Гроб – пещера выдолбленная в скале, закрытая огромным камнем. Тела умерших (были еще жертвы) окутывали тканями и притирали благовониями. Но с телом Иисуса произвести обряд не успели, поскольку по еврейским законам работать в субботу строго запрещается.

Женщины — последовательницы Христа — утром в воскресенье направились к его гробу, чтобы самим совершить обряд. К ним спустился ангел, который сообщил им, что Христос воскрес. Пасха с этих пор и будет являться третьим днем – днем воскрешения Христа.

Войдя в гробницу, женщины убедились в словах ангела и донесли эту весть до апостолов. А они сообщали эту радостную новость каждому. Все верующие и неверующие должны были знать, что случилось невозможное, случилось то, что и говорил Иисус, – Христос воскрес.

Пасха: традиции разных стран

Во многих странах мира верующие красят яйца и пекут куличи. Рецептов куличей большое множество, и в разных странах они отличаются также формой. Конечно, не в этом суть Пасхи, но это традиции, которые сопровождают праздник уже много веков.

В России, Болгарии и на Украине «бьются» крашеными яйцами.

В Греции в пятницу, предшествующую Пасхе, работать молотком и гвоздями считается большим грехом. В полночь с субботы на воскресенье, после торжественной службы, когда священник провозглашает «Христос Воскрес!», ночное небо озаряет грандиозный фейерверк.

В Чехии в понедельник, следующий за пасхальным воскресеньем, девушек бьют плетями в качестве комплимента. А они могут облить молодого человека водой.

Австралийцы делают шоколадные пасхальные яйца и фигурки разных зверей.

Украинские пасхальные яйца называются «писанки». Детям дарят чистые белые яйца, как символ их длинного и светлого жизненного пути. А пожилым – темные яйца со сложным узором, в знак того, что в их жизни было много трудностей.

Пасха в России несет свет и чудо в дома верующих. Освященным пасхальным яйцам нередко приписывают чудодейственную силу. Утром в воскресенье при умывании освященное яйцо кладут в таз с водой, и каждый член семьи должен умыться им, натирая щеки и лоб.

Красное пасхальное яйцо имеет особую символику. В Греции красный – цвет скорби. Красные яйца символизируют гробницу Иисуса, а разбитые – открытые гробницы и Воскресение.

Приметы на Пасху

У каждого народа есть свои уникальные приметы, связанные с этим днем. Современный человек не всегда верит в них, но знать про это интересно.

У некоторых народов хорошей приметой считается в пасхальную ночь искупаться в источнике и принести этой воды в дом.

Накануне Пасхи в домах наводят порядок, готовят, пекут, но во многих странах грехом считается работать в субботу. В Польше приметы на Пасху запрещают работать хозяйкам в пятницу, иначе вся деревня останется без урожая.

15 самых интересных фактов о Пасхе :: Общество :: Дни.ру

Что вам известно о Пасхе – одном из самых древних и почитаемых ныне религиозных праздников? С ним связано огромное количество легенд, множество мифических историй и просто интересных событий, которые, уверены, не оставят вас равнодушными. Dni.Ru предлагают подборку впечатляющих фактов о Пасхе.

Знали ли вы, что…

Слово «Пасха» связано с еврейским праздником Песах (в переводе с иврита – миновать, переступать, проходить мимо) в память об освобождении израильтян из египетского рабства.
После Нового года и радости по поводу собственного дня рождения, Пасха занимает 3-е место в рейтинге наиболее популярных праздников в России.
Самыми известными произведениями искусства, посвященными празднику Пасхи, являются пасхальные яйца ювелира Карла Фаберже, которые тот ежегодно создавал по заказу самого императора Александра III в честь его супруги Марии. Каждое яйцо делалось в течение года из золота и драгоценных камней, а также обязательно должно было иметь сюрприз внутри.

Из-за разницы между григорианским и юлианским календарями Католическая и Православная церковь отмечают праздник в разное время, только в 30% случаев дата Пасхи сходится, и в целых 45% случаев католическое торжество происходит неделей раньше.
Власти Великобритании, Канады, Германии, Португалии и многих других европейских и латиноамериканских стран сделали Страстную пятницу официальным выходным днем. В школах и вузах большинства государств именно на Пасху приходятся двухнедельные каникулы.
Христианское учение говорит нам, что кулич – символ церковных куполов, а пасха – Гроба Господня. Однако данный вид угощений появился задолго до рождения христианства и был распространен на Руси еще во времена язычества. Люди пекли куличи и пасхи в дар богам весны и плодородия, чтобы задобрить небесные силы. Творожный пирог вместе с хлебом, густо смазанным яичными белками, символизировали у славян мужское и женское начало.
По официальной библейской версии, обычай расписывать яйца пришел из Римской империи. Так, Мария Магдалина, ученица Иисуса Христа, якобы пришла к императору Тиберию с уроком веры – она подарила ему куриное яйцо в честь воскресения своего учителя. Тот не поверил, и на его глазах яйцо обрело кроваво-красный цвет, заставив императора изменить мнение. Ну а современные ученые выдвигают другую версию. Как известно, во время 40-дневного поста в пищу нельзя было употреблять ни мяса, ни яиц, а курицы продолжали нестись. Чтобы продукты не переводились, крестьяне варили яйца в луковой шелухе, дабы не путать давнишние со свежими. Так и появилась традиция делать крашенки к Пасхе.

Самое большое в мире пасхальное яйцо находится в Канаде в городе Вегревилле – весом почти 2 тонны и 8 метров в высоту! В России наиболее крупное пасхальное яйцо было создано из льда, его масса составила около 900 кг.
Чтобы дата воскресения Христа прижилась на Руси, церковники приурочили ее к популярному у славян празднику Красной горки. Именно в этот день крестьяне встречали приход весны и обменивались писанками, поклоняясь богине Ладе, а еще зарывали поминальные обеды на могилах умерших родственников. Так два разных праздника сплелись воедино.
Католический символ Пасхи – кролик, корни поклонения которому пришли из верований древних кельтов, считающих это животное символом плодородия. Чтобы позабавить детей, у европейцев до сих пор существует традиция прятать на лугу гнезда с шоколадными яйцами от кролика, которые нужно отыскать.

В Америке самой распространенной пасхальной традицией является катание яиц на лужайке у президентского дворца. Массовое соревнование обычно проводится на газоне у Белого дома, где сотни детей с пасхальными корзинками соперничают в том, кто дальше всех прокатит свое яйцо.
Наиболее востребованными американскими сладостями к пасхальным праздникам считаются Marshmallow Peeps – цветной зефир в форме кроликов, птиц и цыплят. За выходной сезон их продают более 700 млн. экземпляров.
Действия в романе «Мастер и Маргарита» по задумке непревзойденного Булгакова происходят как раз на Страстной неделе, а завершается история в канун пасхальной ночи.

В день распятия Иисуса на кресте – в Страстную пятницу – христианские храмы и церкви прекращают звонить в колокола. Традиция молчания длится двое суток, пока тело Спасителя оплакивается. А на воскресное утро колокольный звон торжественно возвращается, знаменуя воскресение Сына Божьего и праздник в честь радостной новости.
Только 1% россиян соблюдает Великий пост по всей его строгости – ходит в церковь, читает молитвы и ограничивает себя в пище. Еще 21% придерживается некоторых рамок, отказывая себе в небольших радостях. Однако это не мешает практически всем нам праздновать день Пасхи, чествуя друг друга крашенками и куличами.

Великдень — Вікіпедія

Великдень

Офіційна назва	Світле Воскресіння Христове
Інші назви	Пасха
Засновано	на честь воскресіння Ісуса Христа
Тип	християнський
Дата	перша неділя після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня
Святкування	вночі і рано вранці богослужіння в церквах, святкування у колі сім’ї, народні гуляння, відвідування хресних батьків й родичів, могил рідних
Традиції	Великоднє привітання; освячення крашанок, пасок
Пов’язаний з	М’ясопуст, Масниця, Прощена неділя, Великий піст, Вербна неділя, Страсний тиждень, Світла седмиця (Світлий тиждень), Вознесіння Господнє, День Святої Трійці, Петрів піст

Паска із Закарпаття

Вели́кдень^[1], Воскресі́ння Христо́ве^[2] (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; стцерк.-слов. Великъ дьнь, пол. Wielkanoc), Па́сха^[3], також Па́ска^[4] (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח‎ песах — проходження повз) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества. Дата свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Старозавітна Пасха — Песах святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра^[5].

За синоптичними Євангеліями розп’яття Ісуса Христа відбулося 15 нісана. Євангеліст Іван проте уточнює, що Ісус помер 14 нісана — в час коли жертвували ягнят у Храмі на свято песах. Таким чином для перших християн страсті Христові, Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає Агнцем Божим: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву»

[6]. Опис воскресіння Христового наведений у всіх Євангеліях, та веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти і походить перший вигук, яким відкриваються пасхальні літургії по всьому світі: «Христос справді воскрес …(і з’явився Симонові).»^[7]. За євангелістами, Воскресіння Христа є виключно дією Бога, при якій не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа — жінкам з його батьківщини, що бачили його смерть та поховання і які раптом відкрили, що гріб, куди його поклали, став пустий. Тут ангел сповістив їм про воскресіння та послав їх до апостола Петра й інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелісти Іван та Лука в доповнення описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

Історичні відомості й згадки[ред. | ред. код]

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з’явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів»

[8].

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»^[9].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов’язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»^[10]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов’язані поминальні обряди навесні.

Існує думка^{[джерело?]}, що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах, і, вже в оновленому вигляді, пов’язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв’язку з християнством.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».

У західнослов’янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польською Wielkanoc. У болгарській (південно-слов’янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов’язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Пасха[ред. | ред. код]

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від давньоєврейського «песах»:

Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. До цього у різних помісних Церквах святкували Великдень у різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями (песах). Тож Нікейський собор постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху: «Епископ, свештеник или ђакон, који буде празновао васкрсење Христово пре пролећне равнодневице и заједно са Јудејима, нека буде свргнут» (Апостольські Правила, канон 7).

Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.

Наприкінці IV століття щорічні послання Александрійських єпископів замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Александрійським. В 436 пасхалія видана вже на 95 років наперед (з 436 по 531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Александрійським.

Відмінності дати святкування Великодня[ред. | ред. код]

Українські православні та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються й пасхалії. Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою «григоріанського», або «нового стилю». У зв’язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. Впровадження нового календаря, а відповідно й пасхалії, було астрономічно обґрунтованим рішенням, бо старий юліанський календар на той час відставав від астрономічного часу вже на 10 днів^[11].

За григоріанським календарем весна починається раніше від юліанського (у період з 1900 по 2099 роки — на тринадцять днів), внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає на єврейську Пасху, а іноді навіть і раніше неї, хоча це і суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти, а також білоруські греко-католики. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, зокрема й ті, що відзначають інші свята за григоріанським календарем, наприклад грецькі православні церкви^[12]^[13]. Буває, що всі християни святкують Великдень одночасно.

До Великодня віряни готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Уважається, що у ці дні душа вірянина має співчувати стражданням Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються «седмицями» (тижнями). Останній тиждень перед Великоднем називається Страсна Седмиця (Страсний тиждень).

Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день іще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

У Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. Традиція ця повстала з метою нагадування про Туринську плащаницю. Під час богослужіння плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. Ввечері того ж дня відбувається особлива служба — утреня Великої Суботи із читанням статей, а також співом особливого канону «Хвилею морською», в котрому розповідається про поховання Господа Ісуса Христа, Його сходження в пекло, руйнування пекла, визволення праведних та Воскресіння («Сия суббота есть преблагословенная: в ней же Христос, уснув, воскресе тридневен»). Цей канон можна назвати найголовнішим у всьому богослужбовому році нарівні із Великоднім Каноном, котрий співається повністю хором на Пасхальній заутрені. Окрім вечора п’ятниці, канон «Хвилею морською» виконується іще й повторно на Пасхальній полунощниці, котра служиться пізно ввечері Великою Суботою.

У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з’єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій^[ru] з особливими святковими приспівами («поим Господеви: славно бо прославися»). Після їх читання читається прокимен «Вся земля» і Апостольське послання, але замість звичного «Алілуйя» швидко закриваються царські врата, повністю закривається завіса, і священики міняють буденне вбрання на святкове. Відтоді розпочинається поглиблене очікування Великодньої радості. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом та вином. Приблизно о 20 годині читається повністю книга «Діяння Святих Апостолів», а опісля її прочитання — Пасхальна полунощниця, на котрій повторюється співаний напередодні ввечері Страсної П’ятниці канон «Хвилею морською» («Волною морскою скрывшаго древле….»). Після його завершення священики й всі миряни виходять, співаючи пісню «Воскресіння Твоє, Христе Спасе…» («Воскресение Твое, Христе Спасе, Ангелы поют на небесех, и нас на земли сподоби с чистым сердцем Тебе славити!»). Рівно опівночі священик дає вигук на початок заутрені («Слава Святей, Единосущней, Животворящей и Нераздельней Троице, всегда, ныне и присно, и во веки веков!»). І саме ось починається Свято Христового Воскресіння.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє вірян після тривалого посту знову вживати «скоромне», себто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої (див. «Сіонська світлиця», «Тайна вечеря»).

Українські великодні звичаї[ред. | ред. код]

Великодній рушничок

Наразі дослідникам досить важко розібрати, які саме великодні обряди коли виникли, і за яких обставин. З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичницькі обряди, пов’язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичницька обрядовість частково перемандрувала у Великодній тиждень, а частково й зовсім зникла, оскільки припадала на Великий Піст, що повністю протилежний «весняній радості».

У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців XIX—XX ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одному, культів — культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння — ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім слов’янам, що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі й на землі», було, мабуть, одною з основніших ідей весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, на кшталт того, що «під Великодню неділю не вільно спати», бо «той, хто спить, своє щастя проспить».

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від стихійного лиха.

Великодні баранчики

Відомі також такі звичаї: перед тим, як з’їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу, христосався (цілувався) з нею, сповіщав «Христос воскрес!», а хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину Воскрес!». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: «Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски». В іншій околиці Галичини було записано інше висловлювання: «Який дар красний, так і аби Бог дав телиці (ягниці, чи що) красні». Потім обходив із освяченим сад, пасіку, город, відповідно примовляючи.

Нарешті, всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв’язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв’язуються». У кого була дівчина на виданні, клали їй паску на голову: «Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте»^[14]. Після розговин молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено». Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам згаснути.

Також цей день називають Світлий Понеділок. За древнім повір’ям, треба спостерігати за погодою в понеділок — наприклад, якщо понеділок дощовий, то можна очікувати і дощове літо.^[15]

Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і тризною «на гробках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з’їдених яєць, кості зі освяченого м’яса, освячену сіль тощо. Виливають і чарку горілки: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

У деяких селах Буського району Львівщини збереглася традиція святити паску в кошиках не із лози, а із соломи.

Значну увагу також приділяють прикметам Великодню. Наприклад, якщо ніч напередодні Христового Воскресіння буде зоряною — це до гарного врожаю. Якщо бачили уві сні перед Великоднем померлих родичів — вважалось, що весь наступний рік не будуть хворіти. А якщо під час хресного ходу не згасла свічка — рік буде щасливим.^[16]

З Великого Четверга до Великодня у католицьких церквах заборонено дзвонити у дзвони на знак жалоби, тому в Німеччині та Австрії існує звичай щоденних вуличних процесій з дерев’яними тріщалками або іншими інструментами, щоб нагадувати віруючим про службу Божу. Перша письмова згадка про цей звичай датована 1482 роком. Існує також легенда, що дзвони у цей час летять на посвяту до Риму. У багатьох католицьких місцевостях Європи у Страсну П’ятницю влаштовують різноманітні традиційні процесії. У Франції, коли на Великдень знову дзвонять у дзвони, прийнято обніматись та цілуватися на знак радості.

Ще поширенішим є звичай ховати у гніздах в саду розмальовані яйця, котрі повинні шукати діти. Вважається, що яйця збирає у птахів та потім розмальовує великодній заєць (або кріль). В інших місцевостях, наприклад: у Франції та Бельгії, вважається, що розмальовані яйця розносять дзвони, повертаючись з міста Риму. Знайшовши яйця, влаштовують забави: наввипередки котять їх по схилу пагорба або стукаються ними, виграє той, чиє яйце залишається цілим. У сорбських общинах на сході Німеччини викопують яму на кінці схилу. Перший кладе яйце у ямку, а наступні гравці намагаються потрапити у нього (сорбською: jajka walkowanje, або нім. Waleien).

У Фінляндії для відлякування відьом на Великдень розпалюють багаття. Діти переодягаються на відьм та ходять від хати до хати і збирають ласощі. Також в Австрії існує великодній звичай розкладати великі багаття на пагорбах. У Данії вихідні починаються ще у Великий Четвер, також існує традиція відправляти до Великодня анонімні віршовані вітання, так звані, «листи дурника» (дан. gaekkebrev). Отримавши листа, потрібно вгадати від кого він. Якщо одержувач вгадує, то отримує від автора крашанку, якщо ні — то винен яйце автору вітання. Замість яйця призом може бути і поцілунок або зобов’язання влаштувати вечірку.

У багатьох країнах (Австрія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія та інших) також прийнято обливати жінок водою, а у сучасному варіанті парфумом. Це вважається символічним побажанням краси, родючості та здоров’я. Нерідко на знак подяки чоловіки отримують розмальовані яйця, ласощі або чарку спиртного, але існують і звичаї, коли жінки віддячують також відерцем води.

У Чехії існує оригінальна традиція з язичницьких часів, по якій в цей день чоловіки ходять з помлазками — плетеними в косичку вербовими прутами з стрічками на кінці. З їх допомогою вони легенько б’ють зустрічних дівчат. Це допомагає дівчині залишатися молодою і красивою, тому що їй передається сила молодої гілки. Хоча відкупитися від такого «покарання» теж можна: дівчата пропонують чоловікам прикрашені великодні яйця і солодощі. А якщо це не допомагає, вони з задоволенням використовують відповідний звичай: поливають чоловіків водою.^[17]

В Іспанії в Святий Тиждень проходять дуже барвисті процесії. Неділю за 7 днів до Великодня називають «Domingo de Ramos», на вулицях за традицією продаються пальмові гілки, які потрібно освячувати в церквах і прикрашати ними свої будинки. Вважається, що вони оберігають від різних лих.^[18]

У Швеції на Великдень дівчата, щоб вийти заміж, повинні принести на Великдень у роті води й полити нею сплячого нареченого. Подібний звичай існує також в інших країнах та місцевостях, де дівчата повинні принести воду в роті додому, щоб бути красивими, а хлопці намагаються змусити їх заговорити або засміятись.

Ще одним з основних символів Великодня на Заході є Великодній Кролик. Діти вірять в історію про те, що він ховає у своє гніздо різнокольорові шоколадні яйця, а потім роздає їх хорошим і вихованим діткам. Також атрибутом католицького Великодня вважаються крашанки, які символізують початок нового життя. Католики, так само як і православні християни, фарбують яйця в різні кольори.^[19]

↑ Великдень // Словник української мови : у 20 т. — : Наукова думка, 2010–2014.
↑ Воскресіння // Словник української мови : у 20 т. — : Наукова думка, 2010–2014.
↑ Пасха // Словник української мови : в 11 т. — : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Паска // Словник української мови : в 11 т. — : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Великоднє послання Urbi et Orbi Папи Франциска, «CREDO»
↑ 1 Кор. 5:7. Архів оригіналу за 14 травень 2015. Процитовано 15 квітень 2015.
↑ Лк. 24:34. Архів оригіналу за 12 листопад 2013. Процитовано 15 квітень 2015.
↑ «The Encyclopædia Britannica», 1910, т. VIII, с. 828 (англ.)
↑ «The Catholic Encyclopedia», 1913, т. V, с. 227 (англ.)
↑ М. Крищук, «Читанка з народознавства», м. Тернопіль, 1993 р., с. 79—82
↑ «[1]
↑ »Why is Greek Easter on a Different Date?», 26 March 2015
↑ When do Orthodox Christians celebrate Easter?
↑ Матеріали української етнології, НТШ. XV, 39
↑ Пасха 2018 в Україні: дата та традиції — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-01-24.
↑ Rbc.ua. Великдень 2017: традиції і прикмети Воскресіння Христового. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-03-07.
↑ Особливості національного святкування католицького Великодня в Чехії.. teplyca.com.ua (en). Процитовано 2018-03-30.
↑ Semana Santa — Пасхальная Неделя — Барселона Путеводитель Happyinspain. Барселона Путеводитель Happyinspain (ru-RU). Процитовано 2018-03-30.
↑ Католицький Великдень 2018: традиції та святкові страви — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-03-30.

Интересные факты о пасхе, о которых мало кто знает

Традиционно в середине весны весь христианский мир отмечает самый важный религиозный праздник — Пасху. Светлое Христово воскресенье — это радость от того, что Спаситель дал нам всем вечную жизнь, отдал жизнь за грехи людские. В храмах проводятся пышные богослужения, а в домах верующие пекут куличи и красят яйца.

Но все же мы так мало знаем об этом празднике, его истории и традициях. Эта статья будет интересна всем любознательным людям, а не только верующим. Мы расскажем о 59 самых интересных фактах, связанных со светлой Пасхой. Вы узнаете об истории праздника, отличиях в праздновании у разных народов, особенностях православной и католической Пасхи, и многое другое. Готовьтесь читать, будет интересно!

Пасха у христиан всегда отмечается в воскресенье, а за неделю до этого праздника православные верующие отмечают Вербное воскресенье.
Слово «Пасха» пришло к нам с греческого языка и означает «избавление», «прехождение».
У православных и католиков Святая Пасха чаще всего отмечается в разные воскресенья весны, хотя примерно раз в шесть-семь лет бывают совпадения, и весь христианский мир отмечает праздник в один день.
В Канаде хранится самое большое пасхальное яйцо в восемь метров длиной и весом около двух тонн.
За три дня до Пасхи верующие отмечают Великий Четверг. Тогда начинают печь куличи и делать творожные блюда — пасхи.
Россияне свое самое крупное пасхальное яйцо весом в 880 килограммов, высотой 2,3 метра сделали изо льда в 2010 году
Многие думают, что красить яйца — это традиция, придуманная христианами. Но это не так: еще древние персы и египтяне в ознаменование прихода весны дарили друг другу яйца и желали плодородного года.
На десятый день после Пасхи отмечают родительский день. Люди ходят на кладбище и вспоминают умерших родственников.
За день до Пасхи проводится субботний вынос Святого Света совместно с армянским и греческим владыками Иерусалима.
Пасхальные Часы — это особые торжественные молитвы христиан в дни Святой седмицы.
На Святую Пасху храмы настолько переполняются народом, что часть верующих слушают богослужение через динамики на улице возле церкви.
Петер Карл Фаберже прославился в XIX веке как мастер по изготовлению пасхальных яиц из драгоценных камней. Император Александр Третий заказывал у ювелира яйца для своей супруги еще в 1883 году. Сейчас многие яйца из коллекции Фаберже находятся в государственных музеях и частных коллекциях.
В начале нашей эры Мария Магдалена пришла к императору Римской империи Тиверию. Ученица Иисуса Христа пришла к правителю со скромным подарком — яйцом, который издавна считался символом жизни, т. к. тогда являться к императору без подарка было не принято. Император послушал рассказы про жизнь Иисуса Христа из уст девушки и, рассмеявшись, сказал, что все это — вымысел и что эти легенды настолько же несуществующие, как и возможность превратиться простому белому яйцу в красное. Мария потом много молилась Богу, чтобы он вразумил неверующего правителя, и случилось чудо — пораженный император увидел, как подаренное яйцо стало красным. С тех пор и красят яйца в память об этом событии.
В Болгарии накануне Пасхи делают множество глиняных горшочков и сбрасывают их в праздничный день с окон на счастье. Это символизирует победу доброты над злыми силами, а прохожие подбирают эти осколки битой посуды на удачу.
В Донецкой области Украины есть знаменитый поселок Ялта. Населенный пункт прославился тем, что там испекли самый большой в мире пасхальный кулич, вес которого был две тонны, а высота — почти два с половиной метра. Это событие произошло в 2011 году.
На острове Хиос (Греция) в дни Пасхи проводится Пасхальный обстрел. Это по сути ракетный обстрел самодельными ракетами по церквям. Прихожане противоборствующих церквей запускают фейерверки и должны попасть в колокольню. Ночью в городке Вронтатос запускают тысячи ракет, а на следующее утро подсчитывают, у кого было больше точных попаданий.
Михаил Булгаков написал знаменитый роман «Мастер и Маргарита», действие которого происходит всю Страстную седмицу и завершается перед пасхальной ночью.
Некоторые на Пасху ходят на кладбище и посещают там могилы близких. Но церковь такое поведение прихожан не одобряет. Священники говорят, что для этого есть родительская суббота после Пасхи, а в пасхальные дни надо радоваться жизни и не думать о смерти. Поэтому всю Светлую седмицу церковь не поминает усопших.
На Бермудских островах в Страстную неделю традиционно проходит праздник запускания пасхальных воздушных змеев.
В Великую Субботу в Иерусалиме весь мира наблюдает схождение Благодатного огня. Такое происходит уже много столетий, и говорят, что однажды огонь не зажжется и это будет ознаменовать начало «конца света». Благодатный огонь идет по церквям всех православных государств мира, а доставляется туда специальными авиарейсами.
Шведские девочки в праздник одеваются в Пасхальных ведьм и ходят по домам. В страшных юбках и лохмотьях они собирают угощение в медные чайники. Согласно старинной шведской легенде, перед Пасхой ведьмы стекаются к германской горе Блокура на свой шабаш.
Агнец божий, или ягненок — еще один важный символ Пасхи, он часто изображается на праздничных открытках рядом с крестом.
Раньше русские женщины на Пасху оставались дома, а мужчины должны были ходить в гости, поздравлять родственников, близких и друзей.
В США на Пасху есть такое развлечение — катать крашеные яйца по наклонной плоскости. Тот, чье яйцо прокатится дальше всех, объявляется выигравшим в этом необычном праздничном соревновании. А на лужайке перед Белым домом сотни ребятишек участвуют в этот день в самом масштабном катании яиц. Дети сидят на газонах и катают яйца прямо возле резиденции президента.
В старые времена прихожане уносили из церквей пасхальный благодатный огонь и зажигали им у себя дома свечи и лампадки. Это символизировало христову жертву ради человечества.
Республика Беларусь — единственное постсоветское государство, где обе Пасхи (православная и католическая) — государственные праздники.
По опросам, 70% российского населения причисляют себя к православным христианам и отмечают Светлое Христово воскресенье.
Российский город Коломна славится строением в форме яйца, это Музей Писанки.
В России на Пасху раньше были мясные блюда (жареная телятина, запеченный барашек и т.п.), а вот подавать рыбные блюда не было принято.
Раньше у воров была такая пасхальная традиция: надо было украсть в церкви кого-либо из паствы любую вещь и остаться незамеченным, тогда в воровской жизни целый год будет только удача.
Таблицы Александрийском пасхалии были рассчитаны еще в четвертом веке. По этим документам святителя Кирилла в наши дни и отмечается праздник Пасхи.
У католиков символом Пасхи считается кролик, а у православных — курица (поэтому и красят куриные яйца).
По статистике, примерно 75 процентов католиков сперва едят уши у шоколадного пасхального кролика.
Главная свеча у алтаря с четвертого века считается символом Бога, а ее пламя — знак воскрешения Иисуса. Верующие от большой свечи у алтаря зажигали маленькие, а огонь уносили домой. Все светильники в церкви зажигались именно от главной свечи.
Католики в Пасху буквально помешаны на кроликах. Их делают из всех сподручных материалов: салфеток, лоскутков ткани, меха, глины. Кролик — непременный атрибут всех пасхальных открыток и пасхальных скатертей. Самым хорошим игрушечным кроликом считается тот, у кого на шее висит колокольчик.
Пасхальное яйцо хотя снаружи и кажется мертвым, но внутри него уже зарождается жизнь. Поэтому церковь яйцо сравнивает с Гробом Господним.
Каждый желающий в Пасху может увидеть открытые двери алтаря.
Чтение семнадцати первых стихов Евангелия от Иоанна — это давний пасхальный обычай в православных богослужениях.
Картежники раньше ходили в церковь, положив в сапог монетку. На Пасху это считалось доброй приметой: игроки полагали, что пасхальная монетка принесет им успех в карточных играх на весь год до следующего праздника Пасхи.
Богослужение в Пасху начинается всегда в белом, а затем духовенство переодевается в красное одеяние.
В католических странах считают, что пасхальный кролик откладывает яйца в корзины. Раньше дети сильно верили в это, и специально перед Пасхой готовили корзинки, куда праздничное животное должно было отложить разноцветные яйца. В качестве гнезда могла служить не только корзинка, но и обычная шапка. Это событие ожидалось с огромным нетерпением, как, например, приход Санта-Клауса с подарками на Рождество.
Для того, что уберечь свое жилище от пожаров, краж и других невзгод, раньше в России весь год держали крашеное пасхальное яйцо как оберег от плохих событий.
Миро — это особая смесь из благовоний, ароматных трав и оливкового масла, готовится всего раз в год — на Страстную неделю перед Пасхой. В составе миро — не один десяток составляющих.
Easter — британское название Пасхи, ведет происхождение от имени англо-саксонской богини утренней зари.
В Финляндии перед Пасхой делают костры и пускают фейерверки.
В пяти процентах случаев расхождение между православной и католической Пасхой может быть целых 4 недели.
На сорок дней (между Пасхальным праздником и до Вознесения) церковь отменяет коленопреклонения во время молитв в храмах и дома.
У евреев есть праздник «Песах» в ознаменование десятой египетской казни. Образом будущего Спасителя у древних евреев был непорочный агнец божий. Люди иудейского вероисповедания очень любят в наши дни отмечать этот религиозный праздник.
Апостол Фома в первом веке нашей эры не поверил, что Иисус Христос — Бог, который являлся ученикам и народу. Поэтому на следующее после Пасхи воскресенье есть праздник «Антипасха», в память о том, как Иисус явился перед Фомой-неверующим как явление воскресшего Бога.
В Седмицу принято звонить во все колокола и делать это как можно чаще. В перерывах между богослужением это может сделать каждый желающий.
В православном мире праздник Пасхи на первом месте, а Рождество — на втором. У католиков — наоборот: они считают самым главным и любимым праздником Рождество, которое у них даже шире отмечается, чем Новый год.
Пасху называют Воскресением Христовым. Православные говорят всем: «Христос воскрес!» и в ответ слышат радостное «Воистину воскрес», обмениваются пасхальными подарками и дарят крашеные яйца от чистого сердца с праздничным настроением.
Чучело Иуды, предавшего Иисуса Христа, развешивают на Пасху в Греции и в ряде латиноамериканских стран. Частенько в него кладут фейерверк и затем поджигают.
При окрашивании яиц нужно использовать только пищевые красители. Они безвредны для здоровья и продаются в магазинах накануне праздника. В России для придания красного цвета скорлупе куриных яиц их отваривали в луковой шелухе. Так до сих пор поступают многие российские деревенские бабушки.
2014 год был знаменит тем, что весь христианский мир отмечал Пасху в один день.
Иисус Христос воскрес на третий день после смерти, именно в этом суть пасхального праздника. Смерть Христа произошла после его распятия на кресте в 33 года. Поэтому человеческий возраст в 33 года сейчас называют возрастом Христа.
Христианство понимает смысл красного цвета пасхальных яиц как кровь Иисуса — Сына Божьего.
Опрос россиян показал, что 65% людей хотят, чтобы у Пасхи, как и у Рождества, был статус государственного праздника.
На Руси ребятня любила на праздник катать яйца. Тот, кто сделает это дальше всех без остановки, признавался лучшим катальщиком. Такая забава называлась «покатушки».

история возникновения и традиции. Беседка.ТВ

Кулич и паска это одно и тоже

Что такое кулич?
Что такое паска?
Как правильно говорить: кулич или паска?
Какой пасхальный хлеб правильно готовить на Пасху — кулич или паску?
Что кроме кулича (паски) еще готовят на Пасху?
Чем отличаются кулич, паска и пасха?
Творожная пасха — что это? Как принято готовить творожную пасху?
История возникновения традиции печь кулич (паску)
Когда возникла традиция освящать в храме пасхальные куличи (паски )?
Можно ли покупать кулич (паску) в магазине? Почему важно печь кулич (паску) самим?
Когда нужно готовить пасхальный кулич (пасху)?

Что такое кулич?

Кулич, он же паска

Кулич — это одно из названий пасхального хлеба. В русской традиции кулич — это высокий цилиндрический хлеб из дрожжевого теста, выпекаемый в честь воскресения Иисуса Христа и освящаемый в Светлую субботу в первый день Пасхи.

Подробнее: Все про кулич: традиции, история возникновения, что символизирует

Что такое паска?

Паска, она же кулич

Паска — это также одно из названий пасхального хлеба. Паска — другое навание кулича и готовится она по тому же рецепту. Разница в названии обусловлена регионом, в котором печется данное кулинарное изделие. Как правило, в России говорят кулич, в Украине — паска.

Как правильно говорить: кулич или паска?

Пасхальный хлеб можно называть и кулич, и паска — и так, и так будет правильно, все зависит от региона проживания.

Какой пасхальный хлеб правильно готовить на Пасху — кулич или паску?

Поскольку между куличом и паской нет никакой разницы, кроме фонетического произношения, то оба этих изделия правильно готовить на Пасху.

Что кроме кулича (паски) еще готовят на Пасху?

Пасхальный хлеб «артос»

Кроме кулича (пасхи), на праздник Пасхи готовят еще и греческий пасхальный хлеб «артос», который имеет более древнюю историю, чем кулич (паска). Также готовят творожную пасху и красят яйца.

Чем отличаются кулич, паска и пасха?

На переднем плане творожная пасха, на заднем плане кулич (паска)

Между куличом и паской, кроме фонетического звучания, нет никаких отличий. Пасхой же называют блюдо из творога и правильное его название звучит как творожная пасха.

Творожная пасха — что это? Как принято готовить творожную пасху?

Творожная пасха

Творожная пасха — это десерт из творога, приготовленный в форме усечённой пирамиды и украшенный буквами «ХВ», изображениями креста, копья, голубя и проросших зёрен. Творожная пасха готовится в честь Воскресения Иисуса Христа на праздник Пасхи.

История возникновения традиции печь кулич (паску)

Традиция готовить пасхальные куличи (паски) относится ко временам Воскресения Иисуса Христа. Перед трапезой, в ожидании прихода Учителя, ученики Иисуса клали по центру стола предназначенный для Спасителя пасхальный хлеб (в то время это была еврейская пресная маца).

В первый месяц (Нисан), в четырнадцатый день месяца, вечером Пасха Господня; И в пятнадцатый день того же месяца праздник мацы (праздник опресноков) Господу; семь дней ешьте мацу (опресноки). Левит 23:5,6

Когда возникла традиция освящать в храме пасхальные куличи (паски )?

Традиция освящать в храме паски (куличи) ориентировочно возникла в Греции в X-XI веках нашей эры.

Можно ли покупать кулич (паску) в магазине? Почему важно печь кулич (паску) самим?

Кулич (паску) в магазине покупать можно, но это будет «бездушный» пасхальный хлеб, и ваши молитвы через купленный кулич (паску) не дойдут до Господа.

Когда нужно готовить пасхальный кулич (пасху)?

Кулич (паску) необходимо готовить самостоятельно в Чистый четверг в тишине и душевном спокойствии.